Гуманістика
25.07.2022

Чому кандидатство для України посилить Європейський Союз

Чому кандидатство для України  посилить Європейський Союз

Наприкінці червня відбудеться саміт лідерів ЄС, на якому буде обговорюватись питання щодо перспектив надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Статус кандидата не просто політичний сигнал. Це дорога з двостороннім рухом, де Україна у відповідь політичне рішення забезпечить необхідні реформи в обмін на вкрай необхідні для себе інвестиції. 

Отримавши згоду  лідерів держав-членів  ЄС, Україна як кандидат на вступ прискорить приведення  35 сфер суспільно-політичного життя у відповідність до європейського права. Оскільки частково це вже зроблено за останні 8 років після Революції Гідності 2014 року, в результаті якої український народ врешті-решт виборов підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тоді, нагадаю, це сталось ціною 104 життів українців. 

Лише після цього виконання завдань може бути визнане успішним з боку ЄС, і лише тоді країна матиме можливість підписати договір про приєднання. Отже, виконуючи власне домашнє завдання, Україна зможе не суттєво модернізувати власну політичну, правову та економічну системи, а ЄС оцінюватиме прогрес та прийматиме остаточне рішення щодо вступу.

Статус кандидата для України вигідний і власне ЄС, Адже це найкраща гарантія як для уже заведених європейських інвестицій в Україну до 24 лютого, так і для майбутніх, які прийдуть до нас на відновлення і модернізацію країни. По-перше, це надасть європейським компаніям переваги при інвестуванні, і місця тут буде достатньо для всіх охочих, на відміну від процесу, який тривав в країнах Центральної та Східної Європи два десятки років тому. По-друге, кандидатство для України значно прискорить  системні реформи і модернізацію країни.. По-третє, Україна стане надзвичайно привабливим місцем для інвестицій після завершення бойових дій, а прискорення гармонізації законодавства дозволить європейським компаніям відчувати себе як вдома.   

Надання статусу країни-кандидата – це однозначний  win-win 

 

На п’ятий день війни, 28 лютого, заявку на членство в ЄС підписали Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Після того, як в умовах повномасштабного нападу з боку Росії Україна заповнила першу частину опитувальника Європейської комісії за рекордний один тиждень, українська сторона очікує зворотних рішень від Євросоюзу. Маючи значні руйнування інфраструктури, Україна стане ласим шматком для інвесторів, якщо зуміє модернізувати власну правову і судову системи, наблизивши їх до стандартів ЄС.

Україна кров’ю торує шлях до Європейського Союзу

Понад вісім років тому в Україні тривала підготовка Угоди про асоціацію з ЄС, яку наприкінці 2013 року мав підписати тоді ще Президент України Віктор Янукович. Натомість уряд вирішив призупинити процес підготовки до підписання. Це сталося в той момент, коли Віктор Янукович у Відні запевняв журналістів, що євроінтеграція України триває. У цей же день в соцмережах з’явився хештег #Євромайдан, а на головній площі Києва – Майдані Незалежності – почали збиратися люди: переважно студенти, активісти і журналісти. З собою вони принесли українську символіку і прапори ЄС. Коли в грудні 2013 року Президент України Віктор Янукович на саміті ЄС відмовився підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, почалися події, які потім назвали Революцією Гідності.

За понад вісім років після Революції Гідності Україна пройшла складний шлях анексії Росією Криму і окупації Донбасу, а починаючи з 24 лютого втрати стали ще більшими – путінський режим здійснив неспровокований напад на Україну для того, щоб остаточно не дати Україні стати частиною Великої Європи.

Україна таки підписала угоду про асоціацію з ЄС у 2014 році, вже без Януковича, але з окупованими територіями Криму та Донбасу. У той час в Україні вже було понад 1 млн внутрішньо переміщених осіб та зруйнована війною економіка. Сьогодні українці сприймають надання статусу країни-кандидата як логічне продовження боротьби за європейське майбутнє своєї країни.

Що таке статус кандидата на вступ до ЄС?

Вступ до ЄС, якого вже понад вісім років так прагне Україна, потребуватиме імплементації реформ. Успішність проведення реформ пропорційно фінансовим інвестиціям, що Україна зможе отримати в обмін. Закріплена в Конституції України з 2019 року мета у вигляді членства в ЄС стане ефективним інструментом комунікацій, оцінку якій надаватиме Європейський Союз. Отримавши статус кандидата, Україна де-юре змінить свій статус, і замість доступних для неї інструментів сусідства (European Neighbourhood Instrument (ENI) зможе використовувати більш широкі економічні можливості, що їх надають інструменти розширення Instrument for Pre-accession Assistance (IPA).

Сьогодні статус кандидата мають п’ять країн: Туреччина, яка отримала його ще у 1999 році, Північна Македонія, що є кандидатом з 2005, а також  Чорногорія з 2010, Сербія з 2012 і Албанія з 2014. Крім них, заявку на вступ подали Боснія і Герцеговина та Косово. Вже після початку війни слідом за Україною заявку на членство подали Грузія та Молдова.

Досвід Туреччини, Північної Македонії та інших країн-кандидатів свідчить про те, що сам процес вступ може тривати десятиліттями. У процесі переговорів країні-кандидату потрібно буде привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС, а також імплементувати політичні, соціальні, економічні, судові та адміністративні реформи. Водночас остаточне рішення про надання повноцінного членства залишається повністю за Європейським Союзом.

Які переваги надає статус кандидата?

Після вступу Хорватії ЄС запровадив єдиний передвступний інструмент – ІРА, яким з 2007 року вже користувалися Західні Балкани та Туреччина. Хоча IPA має солідний перелік пріоритетів (зміцнення верховенства права та прав людини, сприяння низьковуглецевій економіці, підтримка транскордонного співробітництва), основний фокус програми – все ж інвестування в соціально-економічну сферу країн-кандидатів, а не розбудова інституцій.

Українські дослідники з аналітичного центру “НОВА ЄВРОПА” зазначають, що країни-кандидати користуються вже третім поколінням IPA, розрахованим на 2021-2027 роки. Він доступний для країн-кандидатів (Албанії, Чорногорії, Північної Македонії, Сербії та Туреччини), потенційних кандидатів (Боснії і Герцеговини, Косова), а також для Ісландії. Отримавши статус кандидата, Україна зможе отримати доступ до IPA ІІІ.

Загальний бюджет інструменту на сім років складає 14,1 млрд євро. Щодо конкретних цифр для кожної країни, то впродовж 2014-2020 років (IPA ІІ) Туреччина, економіка якої у чотири рази більша за економіку України, отримала 3,5 млрд євро (близько 600 млн на рік). Сербія (економіка втричі менша за українську) отримала 1,5 млрд євро за той же період (приблизно по 200 млн на рік).

Як фінансові інструменти ЄС допоможуть Україні, якщо вона отримає статус країни-кандидата?
Instrument for Pre-accession Assistance

(ІРА)

2021-2027 14,1 млрд ЄВРО
 

Яким може бути доступ України до фінансової підтримки ІРА з урахуванням досвіду інших країн-кандидатів?

Туреччина Економіка більше за українську в 3,5 рази  

3,5 млрд ЄВРО

Сербія Економіка менша за українську в 2 рази  

1,5 млрд ЄВРО

Україна За умови отримання статусу кандидата та виконання реформ  

Від 2 до 4 млрд ЄВРО

Згідно з аналітикою фахівців “НОВОЇ ЄВРОПИ”, не лише пряме фінансування програм за допомогою інструменту ІРА є показником допомоги країнам-кандидатам з боку Європейського Союзу. Сфери, у яких успішно реалізуються проекти, що співфінансуються за рахунок ІРА, сприяють появі приватних інвестицій. Наприклад, частиною IPA є програма допомоги розвитку сільських територій IPARD, в рамках якої ЄС надає країнам-кандидатам фінансову та технічну допомогу для розвитку сільських територій та сталого сільськогосподарського сектора. Бюджет програми на 2021-2027 роки становить більше 900 млн євро.  Експерти очікують, що кошти програми разом із індивідуальними внесками держав-членів ЄС та приватних осіб сукупно принесуть понад 2 млрд євро інвестицій у сільські райони Західних Балкан та Туреччини. Таким чином, використання фінансових інструментів ЄС для країн-кандидатів, за умови їх належного використання, можуть принести у 2 рази більше інвестицій, ніж це передбачено самими інструментами. Такий підхід є неабияким стимулом для виконання Україною умов країни-кандидата.

Окрім IPA, Україна може отримати доступ до індивідуальних програм та проєктів економічної допомоги ЄС. Таким проєктом свого часу став Берлінський процес для Західних Балкан, головною метою якого було формування Спільного регіонального ринку для всіх шести країн Західних Балкан за аналогією спільного ринку ЄС. І хоча цієї амбітної мети так і не було досягнуто, проєкт став драйвером економічної модернізації та інтеграції регіону.

Прямі іноземні інвестиції

Досвід вступу країн Центральної та Східної Європи до ЄС показує, що у передвступний період у країн-кандидатів починає зростати ВВП за паритетом купівельної спроможності. Аналітики Центру “НОВА ЄВРОПА” зауважують, що це відбувається не тільки завдяки доступу до інструментів фінансування ЄС, але і за рахунок зростання обсягів прямих іноземних інвестицій у ці країни. 

Це демонструє досвід країн Центральної та Східної Європи, що вступали в ЄС у 2000-х роках: таке зростання відбувалося в Угорщині, Польщі, Чехії. Точки росту інвестицій бачимо і в роки вступу (Польща, Словаччина – 2004), у Болгарії ж у рік вступу взагалі відбувся найбільший притік інвестицій за всю історію (31,2% від ВВП).

Таблиця: Динаміка ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в країнах ЦСЄ, що вступали в ЄС у 2000-х роках (зі статті Марини Фахурдінової: “Фінансування та поштовх до реформ: що дасть Україні статус кандидата на членство в ЄС”)

Експерти вважають, що за досвідом країн Центральної та Східної Європи, перспектива отримання інвестицій після завершення переговорів може виглядати віддаленою для України, яка перебуває на початковій стадії інтеграції та очікує отримання статусу кандидата на членство. Водночас приклад країн Західних Балкан, які наразі мають статус кандидата, демонструє зростання інвестицій вже на ранніх етапах інтеграції до ЄС.

Крім того, Євросоюз додатково стимулює інвестиції у регіон через окремі програми, як от вже згадана Стратегія ЄС для Дунайського регіону. Наприклад, в рамках збільшення фінансування Стратегії для українських транскордонних проектів можна принаймні частково вирішити питання внутрішньо переміщених осіб.

З огляду на унікальність кейсу України, яка подала заявку на вступ в умовах ведення бойових дій, навряд чи можна очікувати миттєвий притік інвестицій після отримання статусу кандидата на членство. Адже, окрім політичного сигналу, для інвесторів має вагу також безпека в країні інвестування. Натомість Україна може стати привабливим місцем для європейських інвестицій вже після завершення війни. Крім того, Україна зможе отримувати довгострокові кредити від ЄС, а також грантову допомогу на освіту, культуру, охорону здоров’я тощо.

 

Поділитись цією сторінкою
facebook twitter linkedin telegram viber whats-app envelope copy