Голод в Європі. Чи можливо це у ХХІ сторіччі?

Україна є одним із ключових постачальників товарів агропромислового сектору як для країн Європи, так і для більшості країн світу. Україна належить до ТОП-3 постачальників продовольства на світовий ринок. Станом на зараз вона п’ята в світі за експортом пшениці, четверта за реалізацією кукурудзи, третя – ячменю, і найбільший у світі експортер соняшникової олії. Таким чином, одна лише Україна забезпечує більше 400 млн людей у світі продовольством, не враховуючи населення країни-експортера.

За даними Bank of America, із 207 мільйонів тонн міжнародної торгівлі пшеницею 12% припадає саме на Україну. Більше того, як повідомляє Міністерство сільського господарства США, до російського вторгнення Україна була на шляху до рекордного року експорту пшениці, тоді як російський експорт пшениці сповільнювався. Згідно з даними Державної митної служби України, у 2021 році Україна експортувала агропродовольства на суму $27,9 млрд, що майже на 25 % перевищує рекордний показник 2020 року у $22,4 млрд. Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов. Він також зазначив, що обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС, включаючи Велику Британію, збільшилися на 12% проти рекордного показника 2019 року у $7,5 млрд і склали торік $8,4 млрд. При цьому частка ЄС у експорті Україною сільськогосподарської продукції склала торік 30,1%. Оптимістичні прогнози збільшення імпорту товару на світовий ринок давали можливість прогнозувати зменшення цін на певні категорії товарів, але…

Але картина враз змінилось після агресивного вторгнення Росії в Україну.

Росія розв’язала криваву війну, яка може спричинити економічну та продовольчу кризу, а подекуди і голод. Росія розв’язала криваву війну, яка може обернутись для світу справжньою катастрофою, спричиняючи економічну та продовольчу кризу, а подекуди і голод. Зараз увесь світ уважно спостерігає за розвитком подій на кривавій арені в самісінькому центрі Європи, проте гуманітарна катастрофа в деяких регіонах України повинна викликати не менше занепокоєння. У заблокованих містах населення переживає справжній голод. Парадокс, чи не так? Громадяни країни, яка годувала 400 мільйонів людей по всьому світу, стоять на межі голодної смерті? «Так що ж прогнозує уряд для решти Українців, і які плани на експорт продукції?»  – ось які питання сьогодні турбують провідних економістів світу. 

 У заблокованих містах населення переживає справжній голод. Парадокс, чи не так? Громадяни країни, яка годувала 400 мільйонів людей по всьому світу, стоять на межі голодної смерті? «Так що ж прогнозує уряд для решти Українців, і які плани на експорт продукції?» – ось які питання сьогодні турбують провідних економістів світу.

У своєму інтерв’ю виданню Forbes перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив: «Насамперед хочу запевнити, що Україна зможе себе прогодувати в повній мірі. Ми маємо запасів для українців не на один рік. Ми почали активну посівну кампанію. У нас немає дефіциту за жодною з продовольчих позицій. Держава розпочала викуп в аграріїв зерна та інших запасів за кошти державного бюджету. Продовольчої продукції в нас значно більше, ніж ми зможемо спожити – це все не має псуватися, коли інші держави світу переживають кризу, а деякі – голод, а нам потрібна валютна виручка для підтримки своєї економіки». Здавалось би, тоді у чому справа? Україна і надалі готова експортувати велику кількість продукції, і світ готовий її споживати, особливо на фоні зниження поставок від Росії внаслідок економічних санкцій, накладених на країну-агресора.

Зараз найголовніші проблеми, з якими зіткнулась Україна, а разом з нею й увесь світ, це відсутність логістики та шляхів налаштування експорту. За словами того ж Тараса Висоцького, до військового вторгнення основними шляхами для постачання сільськогосподарської продукції були порти Одеси та Миколаєва. Зараз ці шляхи заблоковано, це ускладнює експорт до інших країн світу. Для порівняння, за офіційними даними, раніше Україна відправляла за кордон близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції щомісяця. За місяць війни цей показник впав до 0,5 млн тонн зерна в місяць, через що бюджет України вже втратив $1,5 млрд, а весь світ недоотримав мільйони тонн продукції. І це вже має свої наслідки.

«Напад Росії на Україну спричинив різке зростання цін на пшеницю у світі, що посилює і без того високі ціни на продукти харчування», – про це пишуть CNN і CNBC. Ще на початку березня ф’ючерси на пшеницю зросли приблизно на 5,35%, досягнувши рекордних цін, яких не було від 2008 року. Два дні поспіль пшениця була на “ліміті”, тобто досягла найвищої суми, на яку ціна товару може підвищуватися за один день. Надалі ця ситуація може тільки ускладнюватись. Вирішальним стане питання успішної посівної в Україні і налагодження нових експортних шляхів.

На думку Андрія Ярмака, економіста інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), наразі найбільша проблема – це страшна дешивизна товару всередині країни. Допоки не розблоковуються морські порти, нічого з цим не вдієш. Зерно та олійні будуть дуже дешевими для українців та дуже дорогими для світу. Після розблокування портів ціни вирівняються, але не раніше, не зважаючи на всі зусилля.

Перший заступник Міністра агрополітики України Тарас Висоцький розповів, що зараз розглядаються три варіанти відновлення експорту: водний, через порти Дунаю, наземний, автошляхами України та Європи та залізничний. Однак з кожним із них є свої проблеми.

Так, дунайські порти мають обмежену спроможність і на них може припадати не більше 30% експорту. Раніше, за наявності потужних чорноморських портів, країна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому у цей шлях і не інвестували. «Із залізничним сполученням, яким можна було б відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та Росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», – розповів Тарас Висоцький. Орієнтовно на цей час щоденно залізницею відправляється до 30 тис. тонн зернової продукції. Потрібно більш інтенсивно працювати над оптимізацією роботи залізничного сполучення, щоб збільшити обсяги експорту продукції агропромислового комплексу до країн Європи.

Михайло Малков, Голова Аграрного Комітету УАБТ (UBTA), експерт цілої низки програм ООН зауважує, що проблема деблокування портів загострюється з кожним днем. І якщо голод Європі не загрожує, принаймні найближчим часом, то країни третього світу уже відчули дефіцит сільськогосподарських продуктів. Найбільшою проблемою зараз є заповненість зерносховищ в Україні, а вивезти врожай 2021 року необхідними об’ємами наземними шляхами неможливо. Саме тому наразі намагаються дипломатичними шляхами знайти можливість деблокування портів і відновлення експорту української продукції морем.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. А тим часом в Україні розпочалась посівна компанія, і до засіву площ, які не охоплені активними військовими діями, приступили уже в 21 області (всього в Україні налічується 24 області і Автономна республіка Крим, яка на даний момент тимчасово окупована Росією). Станом на 2 квітня прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 13 438,4 тис. га, що на 3 477,9 тис. га менше від показника минулого року. Очевидно, що російське вторгнення вже унеможливило посів на 25% ріллі, що не може не погіршувати прогнози кількості врожаю цього року, і це, як наслідок, призведе до здорожчання певних категорій продуктів, і, не виключено, продуктової кризи у світі. В першу чергу це стосується країн Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Зокрема, Лівія, Сирія, Ємен та Єгипет мають запаси продовольства всього на 3–6 місяців. Дефіцит продовольства може призвести до нового сплеску міграції біженців із цих країн.

Ще одна проблема, яка не може не викликати занепокоєння в світі, – це планомірне знищення російською армією критичних об’єктів інфраструктури. Намагання знищити таким чином економіку України, окупанти також пришвидшують настання нової економічної кризи в усьому світі. Уряд належним чином реагує на нищівні події в низці регіонів України і шукає шляхи оперативного вирішення питань із переобладнанням виробництв під аграрний сектор, що зможе задовольнити потреби не лише населення України, але й інших держав.

Андрій Єрмак: “Україну замістити на ринку зернових, соняшникової олії та, особливо, кормових компонентів, неможливо. Тому перемога України є дуже бажаною для більшості країн світу.”

Вторгнення Росії в Україну вже завдало відчутного удару по продовольчому забезпеченню багатьох країн світу, і кожен день агресивних дій окупантів на території України пришвидшує можливу економічну і продовольчу кризу в усьому світі.

Михайло Малков: “Загострення продуктової кризи в світі через війну в Україні мусить посилити міжнародний тиск на Росію. Перемога важлива не тільки для Українців, але і для усього світу. Зі свого боку ми використовуємо усі можливі важелі і аргументи, щоб якнайшвидше вирішити питання відновлення постачання української продукції на світові ринки.” 

---

Джерело статті: https://en.semantic-corpus.com/famine-in-europe-how-is-it-even-possible-in-the-21st-century/