Розвинена інгредієнтна база. Україна має високий рівень забезпеченості інгредієнтною / сировинною базою для переробки в багатьох галузях

Одним із важливих чинників розвитку країни є наявність різноманітних природних ресурсів. Україна має високий рівень забезпеченості сировинною базою для переробки в багатьох галузях, зокрема в металургії, будівництві, харчовій промисловості, меблевій, скляній, автомобільній та інших. На початок XXI ст. Україна, яка займала всього 0,4 % земної суші і де проживало 0,8 % населення планети, мала в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу. За запасами залізної, марганцевої, титанової й уранової руди Україна посідає перше місце серед країн Європи, за запасами чистого заліза – 4 місце у світі. У спадок від радянської економіки залишилася значна, хоч і застаріла інфраструктура та підприємства з видобування й переробки корисних копалин.
Станом на 1 січня 2019 р. в Україні налічувалося 2233 родовища горючих корисних копалин, 147 — рудних, 4676 — нерудних, 1705 родовищ підземних вод, лікувальних грязей та ропи.
В Україні у значних обсягах видобуваються, залізні та марганцеві руди (4 % та 10 % світового видобутку відповідно), графіт (4 %), каолін (18 %), уранові (2 %), кам’яне вугілля (2%) титанові, цирконієві руди, германій, нерудна металургійна сировина, сировина для виробництва будівельних матеріалів та ін.
На час проголошення Україною незалежності мінерально-сировинний комплекс забезпечував близько чверті валового національного продукту, із видобуванням та використанням корисних копалин було пов’язано близько половини промислового потенціалу країни та до 20 % її трудових ресурсів. Від реалізації мінерально-сировинної продукції (у першу чергу, чорних металів та виробів із них) Україна отримувала близько третини експортного виторгу. Вартість розвіданих запасів на початок XXI ст. становила 150—200 тис. доларів США на душу населення.
Найбільше економічне значення мали кам’яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, кам’яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води. Їхні родовища розташовані в різних геологічних регіонах України. В Україні на початок 2019 р. встановлено 147 родовищ всіх груп металів: чорних, кольорових (благородних, радіоактивних), рідкісних та рідкісноземельних.
На початку XXI сторіччя інтенсивно розроблялися родовища залізних, марганцевих, уранових, титанових руд. Були розвідані (з оціненими промисловими запасами) родовища міді, золота, хрому, нікелю, берилію, літію, ванадію, скандію, свинцю, цинку, алюмінію, ніобію, танталу, стронцію, гафнію, кадмію, срібла, рідкісноземельних елементів.
За запасами й ресурсами марганцевих руд Україна посідала 1-е місце в Європі і 2-е місце в світі (після ПАР). Розвідані запаси марганцевих руд України на 2000 рік — 2,5 млрд т. Головні запаси зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні (33 % розвіданих запасів країни) і Велико-Токмацькому родовищі (67 %).
Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів корисних копалин враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Житомирської областей.
Родовища мідних руд в Україні не розроблялися. Втім, основні розвідані ресурси самородної міді розташовуються на Волині. Рудні запаси міді цього району зіставляються з аналогічними родовищами міді Верхнього озера (США), але за своїми якісними показниками вони не мають аналогів: вміст міді в рудному концентраті становить 99,5% та вище при наявності срібла до 0,03%, золота до 1 г/т, платини — 0,8 г/т і паладію — 0,4 г/т. Загальні ресурси руд Волинського району із середнім вмістом міді 1,0% оцінюються в 28 млн т металу.
Ресурси нікелевих руд в Україні незначні: підтверджені запаси кобальту — 8 тис. т (0,1 % світових), вміст — 0,04 %; нікелю — 190 тис. т, що становить 0,4 % від світових запасів.
Значний економічний потенціал в умовах стрімкого розвитку альтернативних джерел енергії та акумулюючих електричну енергію потужностей мають родовища літієвих руд. Останніми роками попит на літій почав зростати завдяки бурхливому виробництву електрокарів. Найбільшим родовищем літію в Україні є Полохівське, яке розташоване у Кропивницькій області. Запаси родовища складають близько 27 мільйонів тон літієвої руди із середнім вмістом оксиду літію понад 1%. Загалом, поклади літієвих руд в Україні оцінюються як найбільші в Європі, однак собівартість їх видобутку оцінюється на вищому рівні, ніж в інших світових родовищах, більша частина яких зосереджена у так званому “літієвому трикутнику” на перетині кордонів трьох держав: Південної Америки – Болівії (21 млн. тон), Аргентини (19,3 млн. тон) та Чилі (9,6 млн. тон).
Нерудні (неметалічні) корисні копалини — найбільш поширена група серед всіх видів мінеральної сировини України. В країні розвідано понад 4,5 тисячі родовищ неметалічних корисних копалин. На 360 рудних родовищах неметалічна сировина є супутньою корисною копалиною. Промислова розробка неметалічних корисних копалин станом на початок 2019 року здійснювалося на 1300 родовищах. Серед неметалічних корисних копалин найбільше значення для економіки України мають графіт, каоліни, плавиковий шпат, фосфорити, апатит, вогнетриви, бентонітові глини.
Отже, Україна має надзвичайно багату сировинну базу для забезпечення інтенсивного зростання її економіки. Ключовими завданнями на майбутнє є забезпечення створення кінцевого продукту з наявної сировини з метою залучення та використання внутрішніх ресурсів української економіки та створення максимальної доданої вартості продукції в Україні, а не за її межами, як це відбувається при експорті лише видобутої сировини.