Світ ніколи не буде колишнім, або жорстокість без меж

Вторгнення РФ в Україну почалося ще з окупації Кримського півострова у лютому 2014 року. У квітні того ж року російська армія з’явилася на материковій частині України, коли в Донецьку і Луганську області на підтримку терористичним угрупуванням, керованим ФСБ РФ, увійшли війська без розпізнавальної символіки. Відтак, війна в Україні точиться уже вісім років. Проте, наскільки жорстоким і нелюдським може бути обличчя Росії, весь світ побачив лише зараз.

Всупереч заявам Путіна про «військову операцію», яка направлена виключно на  війська України, вже неможливо приховати злочини проти цивільного населення. Наразі фактично всі області України піддаються бомбардуванням з повітря, страждає інфраструктура й цивільні об’єкти. На сході, півночі і півдні України  ведуться бойові дії, внаслідок яких гинуть тисячі мирних мешканців, а окуповані міста переживають гуманітарну катастрофу і жорстокість, якої не бачив світ з часів Другої світової війни.

Україна обороняється, викликаючи захоплення в усьому світі. Вона зірвала маску з «другої армії світу», показавши її справжнє обличчя: жорстоке, цинічне і п’яне. Війна, у якому об’єднався весь цивілізований світ проти варварства, проти жорстокості, проти нелюдської цинічності…Амбітні плани керманича Кремля на бліцкриг провалився. Не маючи можливості навіть прокормити своїх солдат, Путін віддав наказ всім підрозділам перейти на «самозабезпечення», тим самим давши «зелене світло» для мародерства, яке і без того процвітало на захоплених територіях. Візитівкою армії РФ стало розкрадання магазинів продовольчих товарів та техніки. Згодом стало відомо й про пограбування квартир та будинків цивільного населення. Як повідомляє bbc.com, організація Human Rights Watch представила свої докази злочинів російської армії проти цивільного населення на контрольованих ними територіях Чернігівської, Харківської та Київської областей України. Серед них – зґвалтування, страти та інші випадки насильства та тероризування цивільного населення, скоєні у період з 27 лютого до 14 березня 2022 року. Російські солдати також причетні до мародерства цивільного майна. Відповідальні за ці дії є воєнними злочинцями, зазначено у доповіді Human Rights Watch.

Новини про випадки жорстоких вбивств, зґвалтувань і мародерства на тимчасово окупованих територіях почали з’являтися вже з перших тижнів військових дій. Проте, коли українська армія остаточно відтіснила окупаційні війська з території Київської області, весь світ здригнувся від побаченого. Буча, Ірпінь, Гостомель, Велика Димерка, Перемога, Харків, Маріуполь, Чернігів – і це далеко не повний перелік населених пунктів, які зазнали звірств з боку військових РФ. 

Розбомблені садочки і школи, лікарні, церкви, зруйновані дороги і мости, випалені і знищені цілі вулиці – це те, на що неможливо дивитись без болю і сліз… Але коли бачиш реальні факти тисяч загиблих цивільних, просто перехоплює подих від розпачу і люті… Чоловіки, застрелені з зав’язаними за спиною руками пострілом в потилицю, жінки, вбиті в своїх дворах за те, що наважились вийти з підвалів, діти, розчавлені танками на околицях чи полеглі від автоматних черг окупантів. Закатовані, вбиті, зґвалтовані, але не зломлені українці… Страшно навіть уявити, що їм довелось пережити за ці неповні п’ять тижнів війни.

У своєму репортажі з Бучі журналіст bbc Джоел Гюнтер розповідає подробиці, від яких стигне кров: 

“Російські військові вибили ворота, обстріляли будинок й витягли у двір 72-річного Володимира, його 48-річну доньку Ірину та її 40-річного чоловіка Олега.

Олега вони вивели за ворота на тротуар, згадує Володимир, а потім кинули в будинок гранату, спалахнула пожежа.

Володимир схопив невеликий вогнегасник й намагався загасити полум’я. “Де Олег? Нехай Олег допоможе!” – крикнув він дочці.

“Олег тобі більше не допоможе”, – відповів один з російських солдатів.

За словами Ірини, Олега знайшли на тротуарі, по тому, як він лежав, було видно, що його змусили стати на коліна й вистрілили в голову впритул.

Олег працював зварювальником, жив спокійним звичайним життям на розі вулиці Яблонської у Бучі. Його вивели з дому і просто вбили…” – і це лише одна з тисячі історій

”

“Зґвалтування – це знаряддя війни. Хоча ми ще не знаємо повної міри його використання в Україні, вже ясно, що це було частиною арсеналу Росії. Жінок ґвалтували на очах їхніх дітей, дівчат на очах у їхніх родин, як свідомий акт підкорення. Зґвалтування є воєнним злочином”, –  заявила посол Сполученого королівства в Україні Мелінда Сіммонс.

Факти, які відкрилися світу, жахають. Найболючіша тема – це, звичайно, діти. Станом на 5 квітня в країні загинуло 165 дітей, повідомляє уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова. Але фактичну кількість загиблих і поранених дітей зараз встановити неможливо через активні бойові дії в багатьох українських містах. Хвилю обурення в усьому світі викликало цинічне бомбардування драмтеатру в Маріуполі. У бомбосховищі театру переховувалися близько тисячі людей, більшість із яких діти, жінки і люди похилого віку, а обабіч нього був напис російською мовою «ДЕТИ», який добре читався з повітря.  

Не менше обговорень у світі було і навколо бомбардування з літаків пологового будинку і дитячої лікарні у Маріуполі. Фото вагітної пораненої жінки облетіло увесь світ, а згодом стало відомо, що вона померла разом із ненародженою дитиною. Всього тоді постраждали 17 людей, троє загинуло, серед яких дитина. 

Якщо наведені вище факти ще можна віднести до методів залякування, спроби підкорення через приниження, спробу змусити українську владу капітулювати, то жорстокість до тварин не можна пояснити нічим. Ми бачимо страшні кадри вбитих тварин на вулицях окупованих населених пунктів, серед яких собаки, велика рогата худоба, коні. У Гостомелі стайня, у якій перебувало 32 тварини, була спалена окупантами разом із конями. Вирватись із вогняного пекла вдалося лише декільком тваринам.

Постраждали від окупації й тварини зоопарку «ХІІ місяців» на околицях Києва. Увесь цей час військові РФ не дозволяли співробітникам зоопарку нагодувати і напоїти тварин. 5 квітня власник екопарку під Харковом «Фельдман екопарк» Олександр Фельдман заявив, що внаслідок повітряних бомбардувань напередодні, парк фактично знищено. Пошкоджені вольєри з тиграми і левами, а також будівля з ведмедями, багато тварин загинуло.

Станом на 4 квітня Офісом генерального прокурора України зареєстровано 4204 військові злочини, відкрито кримінальні провадження. Країни Європи та США готові надати своїх фахівців для фіксації та розслідування злочинів, які коїть армія РФ в Україні, аби винні понесли покарання. Проте війна все ще продовжується, і щодня кількість загиблих дітей зростає, жінок продовжують ґвалтувати, цивільні об’єкти руйнувати, стираючи з лиця землі цілі райони.

Особливо цинічно виглядають ці злочини на тлі наближення річниці закінчення Другої світової війни. Через 80 років зло фашистського режиму повернулось в Європу в особі Путіна, який кривавими руками російської армії намагається нав’язати світу свою ідеологію. Багато років в Росії відзначення дня перемоги супроводжувалося гаслом «Можемо повторити». Дійти танками до Берліна й перекроїти кордони Європи – ось, що це означає. Зараз Україна практично самотужки зупиняє натиск цієї машини смерті. Якщо її незалежність впаде, реальність зі зруйнованими містами, вбитими дітьми і зґвалтованими жінками постукає в двері кожного європейця.