Економіка
27.06.2022

Світовий IT-хаб Україна: «Умови для ведення бізнесу настільки чудові, що вони навіть не вигідні державі»

Україна зараз – один із найбільших експортерів ІТ-послуг у Європі. Протягом останніх років українська IT-галузь стрімко розвивалася, і зараз ця індустрія нараховує близько 300 тисяч фахівців. Про передумови виходу IT-сектору на світовий ринок, вплив його на економіку та роботу в умовах війни з Росією – далі в матеріалі. 

Світовий IT-хаб Україна: «Умови для ведення бізнесу настільки чудові, що вони навіть не вигідні державі»

За підсумками 2021 року, український IT-сектор зріс на 36%, порівняно з 2020-им, та вийшов на перше місце за обсягом експорту послуг (понад 5 мільярдів доларів на рік). Це принесло Україні понад 4% ВВП, ідеться у звіті Асоціації IT Ukraine.

Найбільші експортні ринки для українських ІТ-компаній – це США (2,007 мільярда доларів), Велика Британія (503 мільйони доларів) та Мальта (304 мільйони доларів). Далі йдуть Ізраїль (238 мільйонів доларів), Кіпр (205 мільйонів доларів) та Німеччина (197 мільйонів доларів).

– Ми офіційно працюємо з 2008 року. До 2016 року більшість наших замовників була з України. Власне, із цього часу ринок став більш відкритим для нас. Поступово ми почали співпрацювати з зарубіжними країнами. Це США, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Швейцарія. Із українських залишилися давні, постійні клієнти, адже наш прайс українському бізнесу не по кишені, – розповідає Діомід Треумов, СЕО полтавської компанії IST.

За словами фахівця, попит на українські IT-послуги за кордоном почав зростати приблизно з 2014-2015 року. 

– За кордоном з’явився брак кадрів, і вони почали дивитися не лише в бік Індії, а й Східної Європи, – каже пан Треумов. – Рівень розробок українських спеціалістів конкурентний. Наші ціни і якість – це «золота середина». До того ж український менталітет ближчий європейцям, ніж індійський чи філіппінський. Європейці люблять з нами працювати.

Окрім того, і Європі, і США вигідно укладати контракти з українськими IT-компаніями.

 – Наприклад, якщо в Німеччині беруть людину на постійну роботу, її потім складно звільнити. До того ж за найманого працівника потрібно платити безліч соціальних виплат та податків, медичне страхування тощо. А в українців прайс приблизно такий самий, але коли контракт закінчується, із нами просто припиняють співпрацю – і все. Не треба узгоджувати звільнення, сплачувати компенсацію, – резюмує СЕО.

Водночас Діомід Треумов запевняє: вартість послуг українських IT-компаній не нижча, ніж у закордонних. 

– Наші IT-послуги не такі дешеві. Якщо порівняємо ціни вітчизняних компаній із прайсом IT-фірм в американському штаті Огайо, то зрозуміємо, що приблизно наші послуги коштують так само, – зазначає IT-спеціаліст.

Серед лідерів IT-галузі в Україні виокремлюють такі компанії як Digicode, Infopulse, Innovecs, SoftServe та інші, у компетенції яких – розробка та підтримка програмного забезпечення, комп’ютерних ігор, надання хмарних послуг та онлайн-сервісів (SaaS тощо), навчання комп’ютерної грамотності, програмування, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення, кіберспорт, діяльність, пов’язана з обігом віртуальних активів, кібербезпека, розробка та впровадження робототехніки тощо.

Кузня українських IT-талантів

Україна має позитивні оцінки згідно зі спеціалізованими світовими та європейськими рейтингами.

Закордонні компанії охоче співпрацюють з українськими фахівцями завдяки високому рівню їхньої кваліфікації. 

За рейтингом освіченості ООН, Україна посідає 47-е місце зі 189 (між ОАЕ та Італією). Загалом індекс освіченості України відповідає рівню розвинених країн. 

Більшість із українських фахівців має вищу профільну освіту, 80% володіють англійською на середньому або вищому рівні. 

Україна має розвинену мережу закладів вищої освіти, які готують IT-фахівців. Найпотужніші навчальні заклади формують кластери у своїх регіонах. Отже, найбільша кількість випускників концентрується у таких великих містах як Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпро тощо.

Водночас український IT-бізнес потребує кваліфікованих працівників, тож компанії самі інвестують в освіту та підготовку кадрів. Завдяки цьому зʼявляються сучасні освітні платформи, а кількість випускників IT-спеціальностей стрімко зростає. 

Деякі компанії розробили власні програми підготовки фахівців, які допомагають людям з інших галузей отримати ІТ-освіту та дають можливість працевлаштування.

Зокрема свої освітні програми мають такі компанії як EPAM, SoftServe, Luxoft, ELEKS, Beetroot.

Жінки в IT 

В українському суспільстві довго вважали, що IT-індустрія не для жінок, і програмування під силу лише чоловікам. Попри це, зараз ситуація змінюється, усе більше дівчат стають розробницями. Упередження щодо статей в IT-секторі поволі зникають. 

Яскравий приклад успішної IT-фахівчині в Україні – Люба Шипович, волонтерка, яка пройшла шлях від інженерки-програмістки до технічної директорки в американських компаніях, працювала позаштатною радницею колишнього прем’єрміністра України Олексія Гончарука, а нині віцепрезидентка українсько-американської організації Razom. Саме Шипович консультувала представників українського Кабінету Міністрів з питань впровадження диджиталізації та налагодження сприятливої IT-екосистеми в країні.

– Усе залежить від людини, стать значення не має. Хтось більше знається на техніці дизайну, хтось кращий у оздобленні, візуалізації. Абсолютно немає значення, хлопчик ти чи дівчинка. Усе залежить від твоїх інтересів, – каже полтавка Олександра Колотухіна, яка свого часу змінила професію з менеджерки на програмістку. – У будь-якому разі, чоловіків зараз у галузі більше, але це не зумовлено тим, що вона не доступна жінкам. Це все від інтересів залежить.

Діомід Треумов же розповідає, що в його компанії працює 70% дівчат. Але дівчата обирають собі здебільшого напрямок вебдизайну, а хлопці – програмування. 

Вигідні умови праці в українському IT-секторі

Комп’ютерні послуги – важлива складова української економіки. Серед переваг України на світовому ринку  – найбільший ринок праці та чимало випускників з IT-спеціалізацією. 

Кількість IT-компаній в Україні збільшується щороку в геометричній прогресії. Причина цього – вигідні умови для ведення бізнесу.

– Відкриття офісу за кордоном, у тій самій Німеччині, – це утопія. Це не вигідно, бо ми б там платили захмарні відсотки, близько 50% податків. А Україна як піратський корабель для IT-фахівців, у хорошому сенсі цього слова. Ви платите лише 5% податку. У нас створили всі умови, щоб розвивати IT-сектор. Нижчих податків практично ніде немає. Я б сказав, що умови для ведення IT-бізнесу настільки чудові, що вони навіть не вигідні державі. Парадокс ще полягає в тому, що через невисокі податки та високу зарплатню всі переходять у сектор IT, що зумовлює дисбаланс у спеціальностях на ринку праці, – розповідає Діомід Треумов. 

Також СЕО компанії IST зазначає, що українські IT-фахівці не ставлять собі за мету виїхати за кордон. Причина цьому – високі ціни на житло та його оренду, проїзд тощо. Зарплатня, яку вони отримують тут, дозволяє їм комфортно почуватися на Батьківщині.

Практично перед початком війни в Україні офіційно запустили спеціальний правовий режим для ІТ-індустрії – «Дія City». Влада сподівалася, що частка ІТ у ВВП держави зросте з 4 до 10%, а доходи галузі сягатимуть 16,5 мільярда доларів.

Глава держави Володимир Зеленський на саміті-презентації цієї ініціативи зазначив, що хоче, щоб Україна стала світовим ІТ-хабом.

За його словами, потрібно, щоб не лише талановиті українці залишалися вдома, а й залучати в Україну фахівців з усього світу.

– Ми хочемо, щоб резидентами «Дія City» ставали не тільки українські, а й зарубіжні ІТ-компанії. І, наскільки я знаю, вже сьогодні до «Дія City» приєднаються і перші, і другі – відомі провідні наші та іноземні компанії», – сказав Президент України.

Відомі українські стартапи

Власне, популярності наших IT-фахівців за кордоном посприяв «бунт українських стартапів», – зазначає Діомід Треумов. – Успішні проєкти говорили самі за себе. Таких стартапів велика кількість. Здебільшого їх створюють у колаборації з іноземними фахівцями. 

Наприклад, полтавська IT-компанія IST розробляла спеціальні програми для геріатричних будинків та медичних компаній, електронні системи прийому та реєстрації пацієнтів, ведення історії хвороби в електронному вигляді тощо. Такі програми спрощують та автоматизують роботу. 

Українські фахівці співпрацюють із закордонними замовниками за двома моделями – аутстаф та аутсорс. 

Система аутстаф передбачає, що працівника навчають, а потім віддають в іншу компанію. Закордонна фірма бере людину у свій штат, а кошти за її роботу сплачує компанії, яка своєю чергою розраховується зі своїм фахівцем. 

Аутсорс – це коли українська компанія отримує проєкт або його частину на розробку й виконує його самостійно. 

У доробку українських програмістів – безліч стартапів, якими активно користуються за кордоном.

Стартап AllSet – програмне забезпечення для закладів харчування, через яке можна робити передзамовлення у ресторанах, забронювати столик, заздалегідь оплатити замовлення та залишити чайові. 

Scanner Pro – застосунок, який перетворює iPhone на сканер, а будь-який документ, сфотографований камерою, – на PDF-файл високої якості. Програму оцінили вже 7 мільйонів користувачів у 150 країнах. Корпорація ж Apple в офіційному Apple Store назвала її застосунком тижня. Компанія Readdlе, що створила цей застосунок, ніколи не приймала інвестицій та не збирається переїздити з рідної Одеси.

Grammarly – сервіс перевірки англійського правопису, яким користуються вже 5 мільйонів людей у всьому світі. Офіси компанії Grammarly розташовані в Києві та Каліфорнії. Проєкт майже не відомий в Україні, але експерти оцінюють його щонайменше в 100 мільйонів доларів. Платний вебсервіс, на думку спеціалістів, заробляє майже 20 мільйонів доларів на рік.

Depositphotos – ще один успішний український стартап, який заснував 2009 року підприємець Дмитро Сергєєв. Це сервіс для продажу ліцензійних стокових фотографій, графіків, векторів та відеороликів високої якості. Свого часу Depositphotos вважали одним із фотобанків, який зростає чи не найшвидше у світі. Зараз його бібліотека нараховує понад 200 мільйонів файлів.

Перспективи галузі

Пандемія COVID-19 докорінно змінила наш стиль життя. Мільйони людей у всьому світі переїхали з офісів і почали працювати дистанційно вдома. На тлі цих подій ми спостерігаємо сплеск уваги до блокчейн-технологій та метавсесвіту. Зважаючи на це, можемо прогнозувати, що, більшість реклами, товарів, послуг перемістяться саме в цифровий всесвіт. Комп’ютерні технології нині стрімко розвиваються. Уже зараз у IT-галузі спостерігається брак кадрів, а це означає, що конкуренція за IT-таланти посилиться. Як наслідок, IT-компанії починають шукати таланти по всьому світу. Близько 25 країн, серед яких Австралія, Німеччина, Португалія та Великобританія, запровадили протягом останніх 10 років стартап-візи, щоб залучити до себе підприємців, і ми розуміємо, що полювання на мізки вже стартувало.

У цьому контексті український ІТ-сектор має дуже привабливий вигляд. Україна має відповідну репутацію у світі, у нас сформувався великий ринок ІТ-компаній та розробників і є потенціал до зростання.

Власне, потужна українська IT-школа та багаторічні інженерні традиції сприяють цьому.

Країна може похвалитися кількома інноваційними центрами такими як UnitCity у Києві та Харкові, а також Lviv.Tech City у Львові, які забезпечують відповідну інфраструктуру для технологічних компаній та зосереджують IT-таланти в одному місці. Це простір для коворкінгу, обміну ідеями та знаннями.

Окрім того, багато відомих стартапів українські команди розробників створили саме в колаборації з європейськими фахівцями.

Серед переваг України на світовому IT-ринку також – ідеальне географічне розташування. Якщо різниця в часі між Європою та США становить близько 8 годин, то з Україною – лише 1-2 години, що дає змогу замовнику комунікувати з виконавцем більше та продуктивніше.

Україні під силу розвивати власну екосистему та конкурувати на світовому ринку. Багатьом планам на заваді стала війна з Росією. Втім впровадження державної програми «Дія City» та невисоке податкове навантаження на IT-галузь свідчать, що Україна має намір посилювати власну екосистему, щоб дасть можливість виростити належну кількість талантів та підвищити свою привабливість для замовників.

 Робота в умовах війни

Від початку російського вторгнення ринок праці в українському IT-секторі впав на 50%. Кількість прийнятих на роботу фахівців скоротилася приблизно вдвічі, порівняно з довоєнним часом. Але фахівці прогнозують, що ринок відновлюватиметься в найближчі тижні.

Із початком війни частина полтавської компанії IST Діоміда Треумова залишилася працювати в Полтаві, решту офісу перевезли на Закарпаття. Кількість замовлень не зменшилася, каже СЕО. 

– Дівчата залишилися, деяких хлопців забрали на війну. Звісно, це впливає на бізнес, але що поробиш. Проблема не в тому, що немає замовлень. Складно щось прогнозувати. Наприклад, ми візьмемо контракт, а в нас завтра двох програмістів заберуть до армії, і ми не зможемо виконати своєї роботи. Контракти є, їх готові давати, але з умовою, що вони будуть виконані, а ми в умовах війни не можемо давати жодних гарантій, – резюмує Діомід Треумов. – Я вважаю ті, хто залишився в Україні, мають працювати, щоб залучати інвестиції в країну, платити податки. Бо якщо всі виїдуть, держава залишиться без грошей.  


Оригінальна стаття: https://blogs.mediapart.fr/semantic-corpus/blog/270622/lukraine-est-une-puissante-artere-des-technologies-de-linformation-en-europe

Поділитись цією сторінкою
facebook twitter linkedin telegram viber whats-app envelope copy