Економіка
1.05.2022

Україна аграрна, або хто буде годувати світ?

Україна аграрна, або хто буде годувати світ?

«В результаті вторгнення Росії в Україну збитки світової торгівлі зерном складають приблизно 120 млрд доларів,» заявила агенція Bloomberg. Ринки готовляться до нових потрясінь, оскільки поставки з України і Росії, на які приходилось приблизно четверть світової торгівлі зерном, значно ускладнені, і визивають дефіцит продовольства у світі.

Тим часом згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2021 року Україна експортувала агропродовольства на суму $27,9 млрд, майже на 25 % перевищивши рекордний показник 2020 року у $22,4 млрд. Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов. Тим самим, Україна четвертий рік поспіль оновила історичний рекорд аграрного експорту.

Внесок України у світовий продовольчий ринок 2021 року еквівалентний харчуванню близько 400 млн осіб, не беручи до уваги населення країни. Про це повідомляв бувший міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко на своєму telegram-каналі ще 9 лютого 2022, додавши: “Ми дедалі впевненіше претендуємо на статус одного з найбільших гарантів світової продовольчої безпеки. Наша стратегія розвитку до 2030 року передбачає забезпечення продовольством 1 млрд населення світу” Але, як відомо, карколомне вторгнення Росії в Україну зруйнувало всі плани, а тимчасова окупація частини України має фатальний вплив на подальший розвиток експорту товарів агропромислового комплексу в країни Європи та Азії. Варто підкреслити, що до початку війни Україна посідала п’ята в світі за експортом пшениці, четверте за реалізацією кукурудзи,ajouter :третє – ячменю, і являється найбільшим у світі експортером соняшникової олії.  

Тож чим обумовлена висока врожайність в Україні, і яким чином їй вдається кормити «півсвіту»? За даними науковців з 800 видів ґрунтів України, які займають 39,8 млн га, 60% складають чорноземи, а це близько 24 млн га. Таку статистику наводять науковці Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». «За нашими розрахунками, родючість  чорноземів може забезпечити урожайність зернових на рівні 40—45 млн т, а за рахунок аграрного потенціалу — на рівні 70—80 млн т», ‒ наголошує директор Національного наукового центру Святослав Балюк.

В чому ж полягає унікальність складової грунтів України?

Чорнозем – ідеал, еталон досконалості у світі ґрунтів у багатьох країнах світу, зокрема Австрії, Німеччині. У цих країнах 2005 рік був оголошений Роком чорнозему і з цієї нагоди в Австрії випустили поштову марку із зображенням чорнозему потужністю 120-130 см. Для досягнення продовольчої незалежності штучно створюють продуктивні ґрунти, маючи за зразок природні чорноземи. У широкому розумінні добробут України значною мірою базується на природних ресурсах країни, у т.ч. чорноземі – віковічному годувальникові. Не випадково зразок чорнозему із Добровеличківського району Кіровоградської області перебуває у Лабораторії земельних ресурсів Європи як «еталон чорнозему».

Чорнозем є феноменом природи за своїми анатомічними, фізіологічними і хімічними характеристиками у їх досконалому і гармонійному поєднанні і високою родючістю. Тому вивчення чорноземів, особливо їх сучасного стану, збереження й примноження його унікальних властивостей завжди було актуальним завданням як у науковому, так і в практичному контексті аграріїв України. Ці ґрунти займають 8,7% від світових їх площ (мається на увазі чорноземи) , і є основним фондом отримання рослинницької продукції. Вони становлять основну площу сільськогосподарських угідь України, за різними підрахунками від 60 до 67,7%. На них вирощують більшу частину врожаю зернових культур, цукрового буряка, соняшника, багаторічних плодових, ефіроолійних культур. Чорноземи є найбільш освоєними ґрунтами України, і потенційні ресурси розширення орних площ у чорноземній зоні практично вичерпані.

Попри високу родючість грунтів України, не можна не звернути увагу на проблеми, які виникали через високий відсоток розораності грунтів, який загалом становить 54 %. Розораність чорноземів спричинює розвиток ерозійних процесів, зокрема водної та вітрової ерозії. Еродовані орні землі загалом становлять 30 % ріллі України; еродованих чорноземів – 25 %. І хоч можна відзначити певну деградацію чорноземів, але масштаби були далекі від катастрофи, за винятком території воєнних дій. На проблему стану чорнозему на Донбасі (окуповані РФ землі на сході країни з 2014 року і до сьогодні) звернув увагу С. П. Позняк у своїй науковій статті ще у 2016 році:

«За останні роки виникла надзвичайно важлива проблема – воєнна деградація чорноземів на Донбасі. На території воєнних дій відбувається руйнування високопродуктивних грунтів, чорноземи зазнали і далі зазнають непоправної воєнної деградації, яка призводить до порушення морфологічної будови профілю, перемішування генетичних горизонтів, зміни складу і властивостей, появи в ґрунті невластивих включень – чужорідних тіл (осколків, снарядів, мін, ракет, патронів тощо), інтенсивного ущільнення важкою військовою технікою, порушення ґрунтового покриву внаслідок розриву мін, гранат, спорудження окопів, землянок, траншей тощо, утворення на значних площах лійок, ровів, ям, що порушує однорідність і цілісність ґрунтового покриву.» Наразі військові дії ведуться на значно ширших територіях, що призводить до нищення грунтового родючого шару, і, як наслідок, неможливість проведення повноцінної посівної кампанії в Україні у 2022 році.

«Цінність українських земель визначається за двома показниками. Перший — родючість ґрунтів, яких не мають інші країни світу. Другий — собівартість робочої сили та досвід людей, бо Україна віддавна була аграрною державою. Ще одна перевага України — індустріальне сільське господарство. Зберегти родючість ґрунтів — означає зберегти високий потенціал галузі», — розповів Леонід Козаченко, президент «Української аграрної конфедерації». А з того часу, як Росія вторглась в Україну, проблема зберігання родючості землі має бути одним з головних питань для цивілізованого світу.

Станом на 2 квітня, прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 13 438,4 тис. га, що на 3 477,9 тис. га менше від показника минулого року. Очевидно, що це вже матиме наслідки для продуктової стабільності у світі, і цифри, наведені Міністерством Агрополітики України не являються остаточними. Пріоритетне завдання для всього світу – зупинити якомога швидше війну в Україні, щоб аграрії повернулись до обробки родючих грунтів, відновили стабільність на ринку експорту сільгоспродукції, тим самим підтримуючи економічну стабільність в світі.  

Поділитись цією сторінкою
facebook twitter linkedin telegram viber whats-app envelope copy