Україна – новий логістичний центр Європи

Пандемія covid-19 стала справжнім шоком для всього світу, назавжди змінивши наше життя та створивши передумови економічного колапсу. Китай, де сконцентровано виробництво сотень європейських та американських підприємств, виявився недосяжним. Зупинилися виробництва, були закриті шляхи постачання. Товари, що вже було відправлено, затримувалося на 5-6 тижнів, нові – не відправлялися взагалі. Вплив пандемії – параліч виробничих центрів, що ледве не вилився у світову економічну кризу. Оцінюючи такі наслідки, уряд Європейського Союзу почав досліджувати можливість перенесення своїх виробничих потужностей до територіальної Європи.

А після блокування Суецький каналу судном Ever Given, що сів на мілину, заблокувавши рух майже чотирьох сотень суден з різних країн, що коштувало світу понад 9 мільярдів доларів в день, стало зрозуміло, що віддаленість виробництва – це проблема, яку потрібно вирішувати негайно.

Перенесення виробництва ближче до Європи – не дешевий, але перспективний крок

За даними аналітиків Bank of America, американським та європейським компаніям в найближчі п’ять років потрібно близько 1 трлн доларів для перенесення виробництв з Китаю. І хоч витрати не малі, а сам процес тяжкий та довготривалий, у довгостроковій перспективі це вигідніше, аніж залишити все як є.

Одним з претендентів на заміщення Китаю як центру промисловості є Україна. Нижче основні причини.

По-перше, оптимальна по вартості робоча сила вже не є перевагою Китаю. Мінімальна заробітна плата в Китаї станом на 2022 рік становить понад 2590 китайских юанів – це понад 383 доларів США чи 11479 гривень в місяць. В той час як в Україні, після чергового підвищення з січня 2022 року, мінімальна зарплата становить 6500 грн, що в перерахунку – трохи менше 218 доларів США.

В Україні є й багато високоосвічених спеціалістів. Інженери, архітектори та програмісти здатні розробити стратегії, макети та програмне забезпечення для створення сучасного європейського виробництва з високим рівнем КПД.

По-друге, Україна має великий потенціал для розміщення виробничих потужностей. На території країни знаходяться сотні виробничих комплексів, котрі наразі не діють. Це вже готові приміщення з підведеними комунікаціями, що розташовані з урахуванням логістичних потреб. Часто до них навіть підведені залізничні колії.

По-третє, сусідство України з країнами Європи значно зменшує логістичний ланцюг та дає можливість здійснення доставки виробничих ресурсів та готових товарів за 2-3 дні, на противагу декільком тижням, потрібним на транспортування з Китаю.

Україна має вихід до Чорного моря та може здійснювати морські перевезення, на які припадає основна маса світових переміщень. Не варто забувати й про ще одну українську гордість – найбільший в світі літак «Мрія», що здатний перевезти до 247 т за раз. Так, наразі «Мрія» зруйнована силами російської артилерії, проте враховуючи, що її будували українські інженери, шанси її відновлення дуже високі. Після ремонту АН-225 Україна буде забезпечувати імпорт товарів та сировини на рівні недосяжному ні одній країні світу.

По-четверте, в Україні нижчі ціни на енергоносії, аніж в Європі, а сама держава має великий потенціал для виробництва електроенергії, потрібної для підприємств. В 2021 році, в планах «Енергоатому» було будівництво двох нових електростанції та 14 атомних реакторів. За даними компанії, це дозволило б збільшити потужність всіх атомних електростанцій на 73% – з 13,8 до 24 ГВт – вже до 2040 року. Повномасштабне російське вторгнення внесло свої корективи, проте потенціал для розвитку цієї галузі в Україні залишається великим. Як показала практика, Україна може не тільки забезпечити самостійно потреби своїх громадян, адже вже почала експортувати електроенергію в Польщу.

Україна не тільки близька фізично, але і подібна до Європи

Україна глибоко інтегрована до Європейського Союзу та виконала майже 63% зобов’язань  за Угодою про асоціацію – тобто вже частково імплементувала право ЄС в національне законодавство. Україна відкрита до змін та прагне ставати кращою. Європа може дати їй цей шанс та створити ще одну прогресивну квітучу європейську державу, що стане їй надійним партнером та новим зручним виробничим майданчиком.

Відбудова України займе час, проте її родючі чорноземи, працьовиті освічені люди та перспективний аграрний сектор дозволить не тільки перенести виробничі потужності ближче до Європи, але й дасть потенціал для створення нових промисловостей та галузей виробництва. Україна є світовим лідером за постачанням соняшникової олії, експортує зернові та бобові культури, деревину та руду, здатна нарощувати виробництва легкої промисловості та інженерію.

Україна намагається продовжувати повноцінний експорт деяких ресурсів навіть попри війну, проте важке положення може позбавити її такої можливості, що матиме наслідки і для країн Європи.

Тож, політична й економічна інтеграція України до ЄС зробить економіку Союзу більш стійкою до логістичних викликів нашого часу.