Україна – важливий стратегічний партнер та експортер зернових культур Врятуємо Україну – зупинимо голод
Україна – аграрна країна зі значним потенціалом. Україна вирощує та перероблює пшеницю, соняшник, бобові культури, ячмінь, жито, кукурудзу. За 2019/20 маркетинговий рік Україна стала лідером з експорту олії та залишається ним до цього часу. У 2022 Україна впевнено тримала свої позиції та планувала нарощувати об’єми. За даними United States Department of Agriculture, Україна забезпечувала понад 47% світового експорту цієї продукції. З упевненістю можна сказати, що кожна друга пляшка олії, що реалізується в світі, вироблена в Україні.
Друге місце посідає Росія з відсотковою часткою в 30%, далі – Туреччина, Аргентина та країни Європейського Союзу, що продають по 6% світового обороту.
Відтак Україна та Росія сукупно забезпечували 77% світового запасу олії, але наразі українські ринки заблоковані, а з країною-агресором ніхто не хоче мати справу, то ж світу загрожує дефіцит олії та скорочення виробництва товарів, що потребують її використання.
У Європі вже відчувається нестача продукції. У деяких країнах олію продають дозовано – не більше 5 літрів в одні руки, а найбільші імпортери олії – країни Близького Сходу, Північної Африки, Індія та Китай – стали першими, хто відчув дефіцит продукції у світовому масштабі.
Уже в березні 2022 року своє занепокоєння дефіцитом олії висловила FEDIOL (Європейська асоціація виробників рослинної олії та протеїнової продукції), стверджуючи, що Україна поставляла на ринок ЄС близько 200 тис. т олії, що становило 35−45% європейського споживання олії. Знайти альтернативу цим поставкам важко навіть у довгостроковій перспективі, а в короткі терміни – неможливо взагалі.
Не олією єдиною. Як Україна світ хлібом годувала
Україна також є важливим експортером зернових культур та борошна. Обсяги експорту зерна зростали з 2013 року та мали досягти рекордних 70 млн т у 2022 році. Майже 30% продукції Україна щорічно поставляє у Європу, ще по 30% – до Північної Африки та Азії.
Станом на 23 лютого 2022 року вже було експортовано 43 млн т, але війна внесла свої корективи. Однією з основних проблем стало блокування морських портів, якими транспортувалося майже 90% продукції. У довоєнний період об’єми експорту зернових культур в місяць становили понад 6 млн т, а зараз через залізничні переходи та Дунай можливо транспортувати тільки 1 млн т. Об’єм знизився у 6 разів. Про це розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
Що ж стосується самої України, то вона забезпечена продовольством на декілька років. За словами міністра агрополітики Романа Лещенка, запасу пшениці стане Україні на 2 роки, олії – на 5, а кукурудзи – на 1,5 року.
Є товар, є попит, але неможливо доставити
За оцінками експертів, в українських сховищах на продаж залишається понад 25 млн т пшениці та кукурудзи. Однак низька пропускна здатність залізничних шляхів дозволить вивезти ці об’єми лише за 2,5 роки.
Ще гірша ситуація з експортом соняшника, який не можна зберігати так довго, як кукурудзу чи пшеницю. Крім того, продати продукцію у необробленому вигляді в країни Європи неможливо через відсутність у них необхідних виробничих потужностей. Отже, для транспортування олії потрібна велика кількість цистерн для авто- та залізничного перевезення, що стане додатковим навантаженням на транспорті зв’язки.
Існує реальна загроза, що мільйони тон українського продовольства псуватимуться на складах, у той час як світ відчуватиме гострий дефіцит цих продуктів. За даними Всесвітньої продовольчої програма ООН, більше 40 млн людей загрожує голодна смерть. Ба більше, через війну в Україні та блокування портів у червні 2022 року цей прогноз зріс до 47 млн, а загальна кількість людей, які відчуватимуть нестачу продовольства, протягом року зросте до 323 млн з 276 млн на початку року.
Ситуація може бути ще гіршою через майже зірвану посівну в Україні, загрозу втрати врожаю, мінування полів та викрадення окупантами зерна та міндобрив. Важко оцінити фінансові збитки, яких вже зазнала Україна. Якщо враховувати тільки те зерно, що знаходиться на окупованих територіях, а його об’єми становлять понад 1,5 млн т, то за приблизними підрахунками Україна втратила понад 450 млн доларів. Об’єми викраденого продовольства зі сховищ та елеваторів неможливо оцінити до повної деокупації територій. Проте світ вже бачить, як Росія направляє баржі з викраденим зерном то до країн Близького Сходу, то Туреччини, то ще кудись.
Світ бачить, але нічого не робить. Наслідками цієї бездіяльності будуть помітні вже незабаром. Першим результатом “мовчання” став світовий дефіцит олійної продукції, аби за ним не настав новий етап “утисків”, більш масштабний та болючий. І мова навіть не про тотальне зростання цін на продукти харчування та побуту, мова вже про пусті полиці магазинів та повне зникнення певних груп товарів. Через війну в Україні першими з магазинів можуть зникнути хліб та хлібобулочні вироби, борошно, крупи, в тому числі кукурудзяна та ячмінні, бобові та продукти вироблені з них.
Як змінити ситуацію?
Єдине, що наразі може змінити ситуацію, це закінчення війни в Україні. Для того аби відновити поставки продовольства, Україна має бути впевнена у завтрашньому дні та у безпеці своїх громадян.
Лідери держав можуть та повинні забезпечити безпеку для українців. Потрібно негайно зупинити російську агресію через посилення санкцій та припинення будь яких форм співпраці з окупантом.
Відведення російських військових кораблів від українських портів та розмінування акваторії Чорного моря дозволить Україні відносити поставки зерна та олії на Близьких Схід та Азію, що знизить дефіцит продуктів. Для забезпечення здійснення перевезень, в прибережну зону мають зайти європейські кораблі, як гаранти безпеки.
Але найважливіше зупинити війну вже сьогодні. Адже перед тим як відновлювати поставки провізії на світові ринки, Україна має бути впевнена у достатності продукції для населення.
В першу чергу Україна має дбати про своїх громадян, тисячі з яких залишилися без помешкань та засобів для існування. Сотні будинків зруйновано, десятки міст України зрівняні з землею та більше непридатні для проживання. А війна триває. І чим довге зволікатиме Європа, тим більше буде зруйновано російською агресією. На відбудову підуть роки і мільярди доларів. Чим довше будуть заблоковані українські порти, тим більше людей у світі будуть відчувати наслідки на собі. Наслідки важкої кровопролитної війни яка нікому не треба і яку варто зупинити.
Зупинимо війну зараз, врятуємо разом наше завтра!
