Економіка
27.07.2022

Україна – зручний майданчик для торгівлі товарами, послугами між країнами через розвинену систему існуючих та потенційних зон вільної торгівлі

На сьогодні Україна уклала 19 угод про вільну торгівлю з різними країнами світу та об’єднаннями країн, ще близько 10 в процесі розробки. Україна також є учасником регіональної конвенції про Пан-Євро-Середньоземноморські преференційні правила походження. Зазначені документи надають можливості щодо створення нових ефективних ланцюгів постачання продукції між країнами в різних регіонах світу. 

Україна – зручний майданчик для торгівлі товарами, послугами між країнами через розвинену систему існуючих та потенційних зон вільної торгівлі

Міжнародна інтеграція та глобалізація є однією з ключових тенденцій розвитку світової економіки протягом останніх десятиліть. До зазначених процесів залучені країни з різним ступенем розвитку економік, серед яких є як високотехнологічні, так і країни з високою часткою виробництва сировинної продукції. Одним з типів міжнародної інтеграції є зони вільної торгівлі (Free Trade Area), які мають на меті спільне відкриття ринків для товарів та послуг шляхом взаємного скасування або зменшення ввізних мит, нетарифних бар’єрів, кількісних обмежень, а також спрощення митних процедур тощо. Торговельні угоди визначають взаємні права та обов’язки учасників у галузі торгівлі, на підставах яких регулюються міжнародні торговельно-економічні відносини, вирішуються різні правові питання включно з регулюванням ввезення і вивезення товарів, дією юридичних актів, застосуванням режиму преференцій тощо.

Усвідомлюючи важливість зазначених процесів, на сьогодні Уряд України уклав 19 угод про вільну торгівлю, дія положень яких охоплює економічну співпрацю з 47 країнами світу, де мешкають понад 800 млн осіб – потенційних споживачів українських товарів та послуг.

З 2013 року обсяг зовнішньоторговельного обороту між ТОП-10 торговельних партнерів України, з якими укладено FTA збільшився на 35% або на 16,8 млрд USD до 64,9 млрд USD у 2021 році. Частка товарообороту з ними збільшилась з 34,8% до 46,1%, що відбулось переважно за рахунок укладання FTA між Україною та Євросоюзом.   

Значимою подією стало укладання в 2022 році FTA з Туреччиною, яка є одним з найбільших торговельних партнерів України та на яку припадає майже 5% зовнішнього товарообороту країни. В середньостроковій перспективі це дозволить збільшити частку торгівлі з FTA до 50% та вище.

За результатами дії FTA, Євросоюз став найбільш значущим торговельним  партнером України. Питома вага Євросоюзу в структурі зовнішньоторговельного обороту України з 2013 року збільшилась на 10 процентних пунктів та з 2017 року сягає 40%. FTA створена завдяки підписанню 01.11.2014 р. Угоди про асоціацію (набрала чинності 01.09.2017 р.) між Україною та Євросоюзом, яка визначає правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до ринку Євросоюзу, а отже інтеграцію до економік 27 країн її членів. Впровадження FTA виступило одним з основних чинників нарощення зовнішньої торгівлі, обсяг якої з 2014 року зріс на 47% до 54,3 млрд USD, з них експорт з країни на 58% до 26,1 млрд USD, імпорт –  на 37% до 26,1 млрд USD. 

В дійсний час в умовах військової агресії Російської Федерації Євросоюз демонструє солідарність з Україною у тому числі шляхом підтримки виробничого та торговельного потенціалу країни. В червні 2022 року Євросоюз ухвалив безпрецедентне за всю історію існування Євросоюзу рішення щодо скасування на рік всіх торговельних обмежень (мита, збори, квоти, антидемпінгові заходи) на товари українського експорту, що має позитивно вплинути на стан та розвиток українського бізнесу в період ведення військових дій та падіння валового внутрішнього продукту. 

Крім того ефективними є FTA створені з Великобританією, Канадою, Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) (до складу якої входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія), а також з Казахстаном, Азербайджаном,Грузією. 

Логічним наступним кроком з боку Уряду України є спрощення та уніфікація правил походження для торгівлі товарами, що застосовуються в рамках FTA. Саме з цією метою на початку лютого 2018 року Україна приєдналась до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед), до якої вже входять 25 сторін-учасниць, що включає 52 країни, серед яких сторони з якими Україною вже встановлено FTA (Євросоюз, ЄАВТ, Грузія, Туреччина, Молдова, Чорногорія та Ізраїль). Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами в рамках FTA. Тобто товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження. Така процедура дозволяє експортувати за преференційними митними тарифами (без сплати мита або по заниженій ставці) та сприятиме збільшенню товарообігу між сторонами. Приєднання до Конвенції надає змогу виробникам закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниці Конвенції, а готову продукцію експортувати до інших учасників на преференційних засадах, що таким чином дозволяє учасникам посилювати економічну інтеграцію та торговельні зв’язки.       

За оцінками Уряду країни, прогнозована майбутня лібералізація торгівлі, реалізована за умовами FTA у регіоні Пан-Євро-Мед, може досягти ефекту створення торгівлі в обсязі до 7% (понад 1,5 млрд USD). А в цілому потенційне створення торгівлі може оцінюватися у межах 3 млрд USD, а у разі застосування всіх опцій Конвенції збільшиться до 23 млрд USD. 

Безперечно, встановлення Україною FTA та приєднання до Пан-Євро-Мед є важливим кроком для розвитку країни, особливо для галузей з високою часткою доданої вартості (деревообробка, легка та харчова промисловість, машинобудування). Збільшення експортних можливостей та зниження взаємних торговельних бар’єрів сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей, активізації використання виробничого потенціалу та   поступовому становленню України як незамінної ланки у багатьох регіональних, глобальних виробничих ланцюжках при створенні доданої вартості продукції.

Поділитись цією сторінкою
facebook twitter linkedin telegram viber whats-app envelope copy