Економіка
7.06.2022

Вплив війни на ринок сільськогосподарської продукції в Україні та світі

Вплив війни на ринок сільськогосподарської продукції в Україні та світі

Військове вторгнення Російської Федерації (РФ) в Україну має суттєвий вплив на ринок продовольства та виробництва сільськогосподарської продукції у світі. Негативні наслідки війни в короткостроковій перспективі будуть впливати на стан продовольчої безпеки багатьох країн, особливо країн, що імпортують сільськогосподарську продукцію та є від неї залежними. Наразі спостерігається скорочення пропозиції на світовому ринку та відповідно зростання цін. Війна, торговельні та ділові обмеження з боку країн, що запровадили санкції, також матимуть вплив на ринок природного газу, де спостерігаються найвищі за останні десятиліття ціни, та ринок мінеральних добрив.

Україна не тільки належить до найбільших виробників зернових культур у світі, але є значимим експортером, забезпечуючи майже 4% світового обсягу вирощування пшениці та 8-11% її експорту. Крім того, Україна забезпечує близько 15% експорту кукурудзи та посідає перше місце за обсягами експорту соняшникової олії в світі. 

Структура виробництва та експорту пшениці у розрізі країн

Країна 2019/20 2020/21
виробництво експорт виробництво експорт
млн. т % млн. т % млн. т % млн. т %
КНР 134 18% 1 <1% 134 17% 1 <1%
Європейський Союз 139 18% 40 21% 127 16% 30 15%
Індія 104 14% 1 <1% 95 12% 1 <1%
Російська Федерація 74 10% 34 18% 85 11% 39 19%
США 53 7% 26 13% 50 6% 27 13%
Канада 33 4% 24 12% 35 5% 26 13%
Україна 29 4% 21 11% 25 3% 17 8%
Аргентина 20 3% 13 7% 18 2% 12 6%
Інші країни 176 23% 34 18% 207 27% 50 24%
РАЗОМ 762 100% 194 100% 776 100% 203 100%

Джерело: U.S. Department of Agriculture


До початку війни світовий ринок сільськогосподарської продукції характеризувався збільшенням обсягів споживання, що було зумовлено пожвавленням на ринках після рецесії останніх років та високим попитом на кукурудзу та сою в КНР через відновлення поголів’я тварин після африканської чуми. Крім того, попит перевищував пропозицію через менші поставки продукції з Південної Америки через ефект Єль-Ніньо, а з України та Аргентини через несприятливі погодні умови та з США через девальвацію американської валюти. У 2020/21 маркетинговому році спостерігалося зниження показника Stock-to-Use (коефіцієнт, що визначає рівень запасів товарів від загального обсягу його споживання). Це, в свою чергу, позначилося на зростанні цін на початку 2021/22 року.

Світовий баланс зернових культур та рослинної олії, млн. т

Маркетинговий рік Виробництво Пропозиція Споживання Залишки на кінець року Stock-to-Use ratio
Пшениця          
2019/20 762 1 044 747 297 40%
2020/21 776 1 073 782 291 37%
2021/22 (прогноз) 779 1 070 792 278 35%
Кукурудза          
2019/20 1 120 1 443 1 136 306 27%
2020/21 1 126 1 432 1 140 292 26%
2021/22 (прогноз) 1 210 1 503 1 197 305 25%
Рослинні олії          
2019/20 207 234 206 28 14%
2020/21 207 235 208 27 13%
2021/22 (прогноз) 212 239 213 26 12%

Джерело: U.S. Department of Agriculture

Військовий конфлікт посилив зазначені тенденції. Так, у березні 2022 року, порівняно з початком року, ціна на пшеницю зросла на 30%. Загалом, за багатьма позиціями продовольчих товарів динаміка зростання цін порівнюється з до- та кризовими 2007-2008 роками.



Джерело: World Bank


Динаміка зростання цін, по-перше, пов’язана із скороченням поставок сільськогосподарської продукції з України. Це пояснюється як фізичним знищенням запасів продукції внаслідок бомбардувань, незаконним вивезенням з окупованих територій, так і з суттєвими логістичними проблемами. Раніше експорт продукції здійснювався переважно через морські порти, які наразі заблоковано. Вивезення продукції можливо лише залізничним та автомобільним транспортом через західні регіони, але прохідність цих шляхів значно нижча. Наприклад, якщо до війни обсяг відвантаження зерна через українські порти становив 5-7 млн т щомісяця, то потужності із транспортування сухопутними шляхами – вдесятеро менша. На початок березня із запланованих до експорту 25,3 млн т реалізовано 18,2 млн т, а на початок квітня на елеваторах України зберігалось майже 12 млн т пшениці.

ООН зазначає, що блокування РФ чорноморських портів України може спровокувати глобальну продовольчу катастрофу, яка може призвести до голоду, масової міграції населення та соціальних напружень. Зважаючи на це, світова спільнота шукає шляхи збільшення обсягів транспортування українського зерна, одним з яких є використання морських портів Чорного моря та вихід до Балтійського моря через «гуманітарний коридор» у Білорусі, можливість чого наразі розглядають країни Балтії. Наразі, проблему експорту частково вирішено через порти Чорного моря (переважно Румунії), через які в квітні було експортовано 1,1 млн т зерна, що більш ніж в п’ять разів менше за звичайний режим експорту.

Зазначене питання розглядається на найвищому рівні. 12.05.2022 р. Європейська Комісія надала план дій Solidarity Lanes – так звані смуги солідарності. План спрямований на підтримку експорту агропромислової продукції з України. Ним передбачено, що Європейська комісія разом із державами-членами та зацікавленими сторонами розроблятимуть пріоритетні заходи, серед яких надання додаткових транспортних засобів та пріоритетів із перевантаження українського вантажу, спрощення митних операцій, створення нових транспортних коридорів. 

Міністр аграрної політики України Микола Сольський зазначив, що вже зараз Україна не може вивезти близько 90 млн т виробленої аграрної продукції. Водночас, перевалка через румунські порти вже стикнулася з проблемою повернення вагонів, оскільки їх там накопичилося багато і всі вони чекають на вивантаження. Влітку до експорту українського зерна також буде додано зерно інших країн, включаючи Румунію, що посилить конкуренцію між трейдерами та можливість збереження експорту зерна з України в поточних обсягах. 

По-друге, введення санкцій відносно РФ призвело до зростання цін на енергоносії, що, в свою чергу, позначилося на зростанні цін на паливо та мінеральні добрива, які є суттєвими складовими собівартості сільськогосподарської продукції, як в Україні, так і в інших країнах світу. Окрім зростання цін на азотні добрива, собівартість яких суттєво залежить від природнього газу, слід очікувати зменшення поставок калійних добрив з РФ та Білорусії, що негативно позначиться на загальносвітовому обсягу пропозиції. 

Зазначені фактори вже негативно вплинули на стан країн з низьким рівнем розвитку економіки. Держави вдаються до регулювання економіки шляхом надання субсидій, зниження податків та контролю рівня цін, але такі заходи, зазвичай, є недостатньо ефективними та повністю не вирішують проблему дефіциту продовольства. Найближчим часом найбідніші країни потребуватимуть фінансової допомоги від сильніших країн.

У поточних умовах очікуються, що ціни будуть зростати і надалі. Незважаючи та те, що прогноз показника Stock-to-Use знижено не суттєво, важливо розуміти, що фактично половина світових запасів пшениці та понад двох третин запасів кукурудзи сконцентровано у КНР, яка не є експортером.

Крім того, суттєво обмежена можливість проведення в Україні посівної кампанії, як через бойові дії на землях сільськогосподарського призначення, так і через нестачу сировини, пошкодження сільськогосподарської техніки та брак кадрів внаслідок вимушеної еміграції. За даними Міністерства агропромислової політики України, станом на травень 2022 р. посівна кампанія в країні відбувається на 20-30% повільніше через логістичні складнощі, запровадження комендантської години та погодні умови.

Подальша кон’юнктура світового ринку залежатиме від тривалості війни в Україні. За висновками експертів Світового банку, в разі затяжної війни або додаткових санкцій щодо РФ ціни можуть бути ще вищими і більш волатильними, ніж прогнозується нині.

Очікується, що стабілізація цін можлива лише після 2023 року, коли збільшиться пропозиція сільськогосподарської продукції за рахунок появи нових постачальників з інших країн світу, зокрема, Аргентини, Бразилії та США. Також у довготривалій перспективі важливим є посилення заходів щодо енергоефективності та максимальний перехід на альтернативні джерела енергії, які б дозволили знизити залежність сільського господарства від копальних енергоносіїв.

 

Поділитись цією сторінкою
facebook twitter linkedin telegram viber whats-app envelope copy